Німець, який вивчив українську

Автор статті: Оксана Онищенко
Джерело: 《ZN.UA》

“Хочеш познайомитися з німцем, який приїхав в Україну вивчати російську мову, а потім “перекувався” і за рік так добре навчився розмовляти українською, що аж приємно слухати”, — зателефонував мені знайомий волонтер. Звісно, я хотіла. Волонтери розповіли, що хлопчина в Києві проїздом — приїхав спеціально з Німеччини, щоб разом з ними поїхати у прифронтові містечка відвезти подарунки тамтешнім дітям. Ми з Симоном Мушиком (так звуть хлопця) мали на розмову менше години. Він трохи соромився, намагався говорити без емоцій, лаконічно й суворо, по-чоловічому. Але іноді його обличчя світилося дуже щирою дитячою усмішкою. Симонові 21 рік. Саме перед нашою зустріччю він ходив по магазинах і скуповував олівці, фарби, альбоми. Усе це мав відвезти в художню студію в Авдіївку, яка в ті дні інтенсивно обстрілювалася. Періодично телефонував волонтерам і чистою українською мовою розпитував, що і в якій кількості купувати. В роду в Симона ніколи не було українців. Наша мова, наша країна були для нього абсолютно незнайомі. Симон навчався у Вальфдорській школі, вивчав російську. Традиція її вивчати в німецьких школах започаткувалася ще в часи НДР, каже Симон. “А взагалі, у нас вважається корисним для дітей вивчати іноземні мови, не схожі на рідну. Навчання російської в школі було не дуже цікавим, — зізнається щиро. — Але потім, у старших класах, у нас було організовано обмін зі школярами з Пітера. Ми поїхали до Росії, там вивчали російську, і це було вже цікаво”. Потім була навчальна практика в Івановській області. Закінчивши школу, де навчався 13 років, хлопець не поспішав з вибором майбутньої професії та університету. Натомість вирішив трохи поподорожувати, поспілкуватися з різними людьми і стати волонтером. У Німеччині дуже багато волонтерських програм для молоді. Донедавна всі юнаки призовного віку могли служити або в армії, або в соціальній службі. Для останніх було створено безліч проектів: волонтерство у будинках для людей похилого віку, у дитбудинках, дитсадках або школах. 2011 року обов’язкову військову службу скасували (тепер служать лише контрактники), а разом з нею і соціальну. Але проекти залишилися. І в одному з них узяв участь Симон. “Я за те, щоб скасували військову службу, але проти скасування соціальної, — каже Симон. — Молоді люди мають рік попрацювати не на себе, а на інших, кому потрібна допомога. Мої знайомі, хто обрав соціальну службу, працювали, наприклад, вихователями у дитсадках. Якщо подумати, то для дітей дуже важливо, щоб біля них були чоловіки. А в дитсадках працюють переважно жінки. Можна поїхати працювати в дитсадок в іншу країну. От мій друг був волонтером у дитсадку в Одесі”. Програма, в якій узяв участь Симон, організована громадською організацією “Акція спокути заради миру”. “Після Другої світової війни стосунки німців з людьми з інших країн, з якими воювала Німеччина, були зруйновані. Треба було щось із цим робити, спілкуватися, — каже Симон. — Створили спеціальні волонтерські програми. Спочатку це були просто візити до інших країн — спілкування з людьми, які постраждали від окупації німецьких військ; догляд за кладовищами, причому не німецькими, а похованнями жертв війни, наприклад єврейськими. Потім з’явилися громадські організації”. Ці громадські організації координуються з організаціями інших країн, які готові приймати німецьких волонтерів. В Україні є організація, яка приймає і координує волонтерів з Німеччини, і Симон поїхав до нашої країни. Каже, що пристав на таку пропозицію з двох причин. Спочатку планував їхати волонтером до Росії, бо знав російську і міг одразу дві корисні справи зробити — і в соціальних проектах узяти участь, і вдосконалити знання. Однак з візою до Росії непросто, довгострокову отримати важко. “Хіба що на навчання дають, а якщо їдеш, наприклад, як волонтер, — ні”, — каже Симон. Товаришам хлопця, які таки поїхали до РФ, доводилося щотри місяці їздити туди-сюди: виїжджати з Росії, отримувати нову візу і повертатися. Хтось порадив Симонові їхати в Україну, там, мовляв, теж можна вдосконалити російську. Але Симон приїхав до Києва не лише через це. Він знав про Майдан, уважно слідкував за тим, що в нас відбувається. Каже, що подіям в Україні німецькі ЗМІ приділяють увагу (правда, останнім часом наші новини вже не на першому плані), що в німців різні погляди на те, що відбувається в Україні, але більшість займає проукраїнську позицію. Хоча, звісно, російська пропаганда в Німеччині дуже потужна, є російські канали, які ведуть мовлення німецькою мовою. “Але там звучить повна маячня, я вважаю. Натомість у багатьох німецьких ЗМІ пишуть, що українці повстали за свободу. Страшно, що через це почалася війна, — каже Симон. — Я вирішив їхати в Україну. Подумав: хай буде щось нове, я впораюся з усім цим”. Приїхавши до Києва, Симон знав нашою мовою лише слово “привіт”. Але хотів краще розуміти і на рівних спілкуватися з тими, хто розмовляв українською. Він каже, що українці дуже доброзичливі й привітні, а наша мова гарна і мелодійна. Те, як Симон вивчав українську мову, заслуговує на окрему розповідь і повагу. Почав німецький волонтер з того, що розшукав в Інтернеті оголошення про мовні курси. Вони були платні. Симон мав невеличкі заощадження, які він, не вагаючись, виклав за навчання. “Спочатку на курсах було важко, — каже, — але потім я відчув, що мені це цікаво і дуже подобається”. Після того (знову ж таки, через Інтернет) знайшов ентузіастів, які навчали всіх охочих безплатно. Це були студенти-філологи з університету ім. Т.Шевченка. Вони щотижня збиралися у бібліотеці біля головного корпусу університету. “Вони молодці! — тепло згадує Симон своїх учителів. — Мріють створити в Україні щось на кшталт Гете-інституту. Вже знайшли студентів-однодумців у Львові, які теж навчають української мови. Є такі самі безплатні курси у Парижі і Кракові — там викладають студенти з України”. А потім Симон записався в гурток українських народних танців. “Чому я пішов на народні танці? Я й сам не знаю, — сміється хлопець. — Знайшов там багато українськомовних друзів. Вмію тепер танцювати “Картоплю”, “Баламута”, “Голубку”. Це дуже жваві й веселі танці, а головне — їх танцюють під живу музику”. Лише за рік наполегливих занять Симон дуже й дуже вправно заговорив українською. І зі мною спілкувався нашою мовою. Тільки іноді замовкав, добираючи потрібне слово замість російського, яке згадував швидше. Я зауважила: “Якщо тобі важко, говори окремі слова російською, я зрозумію”. На що він заперечив: “Ні-ні, я тільки українською. Буду практикуватися”. У Симона є дівчина — вона з Чернівців. Познайомилися на одному з молодіжних форумів. Розповідаючи про це, хлопець був небагатослівний — без емоційних деталей і подробиць, лише тепла усмішка й радісні очі. Як волонтер Симон викладав німецьку мову в одній з київських шкіл. Йому надали можливість вести заняття один раз на тиждень. Хлопець згадує, що йому дуже пощастило з українською колегою — викладачкою цієї школи. Вона всіляко підтримувала німецького волонтера і дала йому повну свободу. Симон розмовляв з учнями на різні теми — про Європейський Союз, про толерантність і тоталітаризм: “Ми старалися, щоб кожна тема обговорювалася кілька уроків, щоб діти висловлювали свої думки”. Симон навіть домовився зі своєю шкільною вчителькою в Німеччині провести скайп-урок. Тут, у Києві, українські школярі говорили німецькою, а там, у Німеччині, спілкувалися з ними російською. Коли Симон жив у Києві, до нього приїздили в гості батьки й друзі. Він показував їм Київ і навіть водив на гурток танців. Тепер їм буде що розповісти вдома про українців. Волонтерська програма, в якій брав участь Симон, розрахована лише на рік. Тож коли вона завершилася, Симон повернувся до Німеччини. Але вирішив якомога частіше приїжджати в Україну. До того ж тут у нього залишилася незавершеною одна справа: хлопець завжди хотів поїхати в АТО. Серед його українських друзів були волонтери, які їздили, але Симон не до них міг приєднатися, бо цього не дозволяли умови волонтерського проекту. Проект завершився, і Симон повернувся додому. І вже з Німеччини написав волонтерові Максиму Потапчуку: мовляв, зустрічай у Києві, їдемо до Авдіївки. Максим Потапчук розповідає: “Ще коли Симон брав участь у волонтерському проекті, він завжди розпитував про АТО: що там відбувається, як живуть люди. Я бачив, що в нього боліло серце за дітей. Нарешті його мрія збулася. Я телефонував до Красногорівки, у клуб “Веселка”, попередити, що їдемо. “Як справи”, — питаю знайому пані Ольгу. “Та нічого,— відповідає. — От вишили за ніч сорочку”. “Цілу сорочку за одну ніч?” — питаю. “Так, жінки зібралися, кожна взяла собі якийсь клаптик, тому так швидко”, — відповідає Ольга. “А чому вночі вишивали? — “Бомбило так, що було страшно”. “Ми в Німеччині слідкуємо за подіями в зоні конфлікту, — каже Симон, який уважно слухав розповідь Максима. — Я не легковажний, але мені цікаво побачити все своїми очима. Це не туристична поїздка. Я хочу краще розуміти все, що відбувається на Донбасі, хочу поспілкуватися з людьми. Їду до дитячого клубу “Веселка” і до дитячого будинку в Покровську. Хочу їм щось привезти у подарунок. З дітьми з Покровська я вже трохи знайомий — улітку ми, волонтери, запрошували їх до Києва, організовували екскурсії. З двома хлопцями спілкувалися й далі — листувалися. І ось тепер побачимося”. На жаль, ми не змогли поговорити довше. Симон і Максим мусили збиратися в дорогу. “Я дуже щасливий, що їду з Максимом”,— сказав на прощання Симон. Сподіваюся, у них усе вийде. P.S. Зараз Симон уже вдома, у Німеччині. Надіслав короткого листа: “Мені сподобалася поїздка на Донбас. Не тому, що там дуже класно, а тому, що зустрів там хороших людей, бачив проекти, які дають надію на майбутнє. У мене залишилося стільки вражень, що я ще й сам не до кінця зрозумів те, що там бачив і чув. Дуже вразило відвідування Красногорівки, де ми бачили війну прямо на околиці міста. Умови погані, роботи немає, але люди все одно живуть. Найцікавіше для мене було спілкуватися і гратися з дітьми, які там живуть і навчаються, незважаючи на всі труднощі. Проведений на Донбасі час дуже допомагає відчути дух регіону і мотивує знову повернутися туди. Я тепер готуюся розповісти тут, у Німеччині, про свої враження”. Разом із листом Симон надіслав мені зроблене ним фото.

  • Zhou Hou

    Hello!
    I am Zhou Hou who from china, and I learn ukraine language for more th an half year.I have already knew some ukraine grammer and words, but still I feel very hard to start talk coz too much hard pronounce for me. Is there ukraine language club for me?
    я звуть Жоу хоу. я йду з китай і я вчу українську мову. я знаю трішки граматики і слова.але я думаю що дуже важко говорити。А це українська моиа клаб?
    дякую!

  • Zhou Hou

    Hello!
    I am Zhou Hou who from china, and I learn ukraine language for more th an half year.I have already knew some ukraine grammer and words, but still I feel very hard to start talk coz too much hard pronounce for me. Is there ukraine language club for me?
    я звуть Жоу хоу. я йду з китай і я вчу українську мову. я знаю трішки граматики і слова.але я думаю що дуже важко говорити。А це українська моиа клаб?
    дякую!

  • Zhou Hou

    Hello!
    I am Zhou Hou who from china, and I learn ukraine language for more th an half year.I have already knew some ukraine grammer and words, but still I feel very hard to start talk coz too much hard pronounce for me. Is there ukraine language club for me?
    я звуть Жоу хоу. я йду з китай і я вчу українську мову. я знаю трішки граматики і слова.але я думаю що дуже важко говорити。А це українська моиа клаб?
    дякую!

  • Zhou Hou

    Hello!
    I am Zhou Hou who from china, and I learn ukraine language for more th an half year.I have already knew some ukraine grammer and words, but still I feel very hard to start talk coz too much hard pronounce for me. Is there ukraine language club for me?
    я звуть Жоу хоу. я йду з китай і я вчу українську мову. я знаю трішки граматики і слова.але я думаю що дуже важко говорити。А це українська моиа клаб?
    дякую!

  • Zhou Hou

    Hello!
    I am Zhou Hou who from china, and I learn ukraine language for more th an half year.I have already knew some ukraine grammer and words, but still I feel very hard to start talk coz too much hard pronounce for me. Is there ukraine language club for me?
    я звуть Жоу хоу. я йду з китай і я вчу українську мову. я знаю трішки граматики і слова.але я думаю що дуже важко говорити。А це українська моиа клаб?
    дякую!

  • Zhou Hou

    Hello!
    I am Zhou Hou who from china, and I learn ukraine language for more th an half year.I have already knew some ukraine grammer and words, but still I feel very hard to start talk coz too much hard pronounce for me. Is there ukraine language club for me?
    я звуть Жоу хоу. я йду з китай і я вчу українську мову. я знаю трішки граматики і слова.але я думаю що дуже важко говорити。А це українська моиа клаб?
    дякую!

  • skovoroda_admin

    Yas, you can vizit our lessons and meatings.Wednesday group for beginners and Suturday is speaking group. As we anderstand, you have already got deteiled answer in Facebook)

  • skovoroda_admin

    Yas, you can vizit our lessons and meatings.Wednesday group for beginners and Suturday is speaking group. As we anderstand, you have already got deteiled answer in Facebook)

  • skovoroda_admin

    Yas, you can vizit our lessons and meatings.Wednesday group for beginners and Suturday is speaking group. As we anderstand, you have already got deteiled answer in Facebook)

  • skovoroda_admin

    Yas, you can vizit our lessons and meatings.Wednesday group for beginners and Suturday is speaking group. As we anderstand, you have already got deteiled answer in Facebook)

  • skovoroda_admin

    Yas, you can vizit our lessons and meatings.Wednesday group for beginners and Suturday is speaking group. As we anderstand, you have already got deteiled answer in Facebook)

  • skovoroda_admin

    Yas, you can vizit our lessons and meatings.Wednesday group for beginners and Suturday is speaking group. As we anderstand, you have already got deteiled answer in Facebook)

  • Keleigh

    Hello, are the Wednesday beginner classes on at the moment or stopping because of holidays? Where?
    Thank you.

  • Keleigh

    Hello, are the Wednesday beginner classes on at the moment or stopping because of holidays? Where?
    Thank you.

  • Keleigh

    Hello, are the Wednesday beginner classes on at the moment or stopping because of holidays? Where?
    Thank you.

  • Keleigh

    Hello, are the Wednesday beginner classes on at the moment or stopping because of holidays? Where?
    Thank you.

  • Keleigh

    Hello, are the Wednesday beginner classes on at the moment or stopping because of holidays? Where?
    Thank you.

  • Keleigh

    Hello, are the Wednesday beginner classes on at the moment or stopping because of holidays? Where?
    Thank you.

  • skovoroda_admin

    Hi!
    We have recently announced our registration details (look here for them http://skovorodainst.kiev.ua/625/). First lesson this year will be in October.
    You are welcome!

  • skovoroda_admin

    Hi!
    We have recently announced our registration details (look here for them http://skovorodainst.kiev.ua/625/). First lesson this year will be in October.
    You are welcome!

  • skovoroda_admin

    Hi!
    We have recently announced our registration details (look here for them http://skovorodainst.kiev.ua/625/). First lesson this year will be in October.
    You are welcome!

  • skovoroda_admin

    Hi!
    We have recently announced our registration details (look here for them http://skovorodainst.kiev.ua/625/). First lesson this year will be in October.
    You are welcome!

  • skovoroda_admin

    Hi!
    We have recently announced our registration details (look here for them http://skovorodainst.kiev.ua/625/). First lesson this year will be in October.
    You are welcome!

  • skovoroda_admin

    Hi!
    We have recently announced our registration details (look here for them http://skovorodainst.kiev.ua/625/). First lesson this year will be in October.
    You are welcome!

  • Тимур

    ССС нам ще друзі?

  • Тимур

    ССС нам ще друзі?

  • Тимур

    ССС нам ще друзі?

  • Тимур

    ССС нам ще друзі?

  • Тимур

    ССС нам ще друзі?

  • Тимур

    ССС нам ще друзі?

  • skovoroda_admin

    Партнери друзі протягом року від моменту спільної діяльності чи взаємопідтримки, якщо інших домовленостей не було.

  • skovoroda_admin

    Партнери друзі протягом року від моменту спільної діяльності чи взаємопідтримки, якщо інших домовленостей не було.

  • skovoroda_admin

    Партнери друзі протягом року від моменту спільної діяльності чи взаємопідтримки, якщо інших домовленостей не було.

  • skovoroda_admin

    Партнери друзі протягом року від моменту спільної діяльності чи взаємопідтримки, якщо інших домовленостей не було.

  • skovoroda_admin

    Партнери друзі протягом року від моменту спільної діяльності чи взаємопідтримки, якщо інших домовленостей не було.

  • skovoroda_admin

    Партнери друзі протягом року від моменту спільної діяльності чи взаємопідтримки, якщо інших домовленостей не було.

  • Ira Shostak

    Дякую усім за роботу!:) Ви чудові 🙂

  • Ira Shostak

    Дякую усім за роботу!:) Ви чудові 🙂

  • Ira Shostak

    Дякую усім за роботу!:) Ви чудові 🙂

  • Ira Shostak

    Дякую усім за роботу!:) Ви чудові 🙂

  • Ira Shostak

    Дякую усім за роботу!:) Ви чудові 🙂

  • Ira Shostak

    Дякую усім за роботу!:) Ви чудові 🙂

  • Pingback: Ти можеш надати проекту крила! – Інститут Сковороди()

  • Pingback: Ти можеш надати проекту крила! – Інститут Сковороди()

  • Pingback: Ти можеш надати проекту крила! – Інститут Сковороди()

  • Pingback: Ти можеш надати проекту крила! – Інститут Сковороди()

  • Pingback: Ти можеш надати проекту крила! – Інститут Сковороди()

  • Pingback: Ти можеш надати проекту крила! – Інститут Сковороди()

  • Pingback: 你可以给项目翅膀! – 思括沃罗达学院()

  • Pingback: 你可以给项目翅膀! – 思括沃罗达学院()

  • Pingback: 你可以给项目翅膀! – 思括沃罗达学院()

  • Pingback: 你可以给项目翅膀! – 思括沃罗达学院()

  • Pingback: 你可以给项目翅膀! – 思括沃罗达学院()

  • Pingback: 你可以给项目翅膀! – 思括沃罗达学院()

  • Pingback: You can give wings to the project! – Skovoroda Institute()

  • Pingback: You can give wings to the project! – Skovoroda Institute()

  • Pingback: You can give wings to the project! – Skovoroda Institute()

  • Pingback: You can give wings to the project! – Skovoroda Institute()

  • Pingback: You can give wings to the project! – Skovoroda Institute()

  • Pingback: You can give wings to the project! – Skovoroda Institute()

  • Oksana Angel

    Щоб знати , чим і ким гордитися, ми всі повинні вивчити роботу Ганни Черкаської, створити музеї , парки, центри культури чи науки, чи мистецтва і т.д. присвячені усім цим надзвичайним людям, про яких вона пише, (та,бодай, привести в попядок могили, поставити пам’ятні знаки, якщо могили втрачені, а таких випадків, на превеликий жаль безліч. Не залишилось, навіть, могил надзвичайно значущих людей) у місцях, де народилися, жили чи зробили щось важливе ці всі люди і рекламувати ці всі місця (а вони — по всій Україні), турбуватися про ті села, містечка, про їхні дороги та затишність і зручність для проживання у них наших громадян та прийому гостей, туристів. Розвивати інтелектуальний туризм в Україні. Бо, читаючи Ганну Черкаську, починаєш розуміти, що Україна — це паломницька земля, це свята земля, бо вона дала світові надзвичайну силенну особистостей, які зробили стільки всього для світу !
    Ганна Черкаська працює так щодня уже 3 роки.
    https://www.facebook.com/hanna.cherkasska
    Ви приємно будете здивовані тим, що багато відомих представників французької культури, мистецтва походять із України або їхнє життя виявилося тісно пов’язаним із Україною чи українцями. Читайте, вивчайте щодня щедрі доробки Ганни Черкаської та розкажіть про це усім своїм друзям.
    А між нами дівчатками: потрібно поставити увесь доробок Ганни Черкаської разом із нею во главу усього в нашій державі, а її книга має стати настільною, найпершою і найголовнішою у кожному офісі, у кожній оселі.
    Допомагайте пані Ганні фінансово, будь ласка. Вона — основна концепція України. Якщо ми не втілемо цього в життя, ми й надалі залишимемося ніким і з нічим.

  • Oksana Angel

    Щоб знати , чим і ким гордитися, ми всі повинні вивчити роботу Ганни Черкаської, створити музеї , парки, центри культури чи науки, чи мистецтва і т.д. присвячені усім цим надзвичайним людям, про яких вона пише, (та,бодай, привести в попядок могили, поставити пам’ятні знаки, якщо могили втрачені, а таких випадків, на превеликий жаль безліч. Не залишилось, навіть, могил надзвичайно значущих людей) у місцях, де народилися, жили чи зробили щось важливе ці всі люди і рекламувати ці всі місця (а вони — по всій Україні), турбуватися про ті села, містечка, про їхні дороги та затишність і зручність для проживання у них наших громадян та прийому гостей, туристів. Розвивати інтелектуальний туризм в Україні. Бо, читаючи Ганну Черкаську, починаєш розуміти, що Україна — це паломницька земля, це свята земля, бо вона дала світові надзвичайну силенну особистостей, які зробили стільки всього для світу !
    Ганна Черкаська працює так щодня уже 3 роки.
    https://www.facebook.com/hanna.cherkasska
    Ви приємно будете здивовані тим, що багато відомих представників французької культури, мистецтва походять із України або їхнє життя виявилося тісно пов’язаним із Україною чи українцями. Читайте, вивчайте щодня щедрі доробки Ганни Черкаської та розкажіть про це усім своїм друзям.
    А між нами дівчатками: потрібно поставити увесь доробок Ганни Черкаської разом із нею во главу усього в нашій державі, а її книга має стати настільною, найпершою і найголовнішою у кожному офісі, у кожній оселі.
    Допомагайте пані Ганні фінансово, будь ласка. Вона — основна концепція України. Якщо ми не втілемо цього в життя, ми й надалі залишимемося ніким і з нічим.

  • Oksana Angel

    Щоб знати , чим і ким гордитися, ми всі повинні вивчити роботу Ганни Черкаської, створити музеї , парки, центри культури чи науки, чи мистецтва і т.д. присвячені усім цим надзвичайним людям, про яких вона пише, (та,бодай, привести в попядок могили, поставити пам’ятні знаки, якщо могили втрачені, а таких випадків, на превеликий жаль безліч. Не залишилось, навіть, могил надзвичайно значущих людей) у місцях, де народилися, жили чи зробили щось важливе ці всі люди і рекламувати ці всі місця (а вони — по всій Україні), турбуватися про ті села, містечка, про їхні дороги та затишність і зручність для проживання у них наших громадян та прийому гостей, туристів. Розвивати інтелектуальний туризм в Україні. Бо, читаючи Ганну Черкаську, починаєш розуміти, що Україна — це паломницька земля, це свята земля, бо вона дала світові надзвичайну силенну особистостей, які зробили стільки всього для світу !
    Ганна Черкаська працює так щодня уже 3 роки.
    https://www.facebook.com/hanna.cherkasska
    Ви приємно будете здивовані тим, що багато відомих представників французької культури, мистецтва походять із України або їхнє життя виявилося тісно пов’язаним із Україною чи українцями. Читайте, вивчайте щодня щедрі доробки Ганни Черкаської та розкажіть про це усім своїм друзям.
    А між нами дівчатками: потрібно поставити увесь доробок Ганни Черкаської разом із нею во главу усього в нашій державі, а її книга має стати настільною, найпершою і найголовнішою у кожному офісі, у кожній оселі.
    Допомагайте пані Ганні фінансово, будь ласка. Вона — основна концепція України. Якщо ми не втілемо цього в життя, ми й надалі залишимемося ніким і з нічим.

  • Oksana Angel

    Щоб знати , чим і ким гордитися, ми всі повинні вивчити роботу Ганни Черкаської, створити музеї , парки, центри культури чи науки, чи мистецтва і т.д. присвячені усім цим надзвичайним людям, про яких вона пише, (та,бодай, привести в попядок могили, поставити пам’ятні знаки, якщо могили втрачені, а таких випадків, на превеликий жаль безліч. Не залишилось, навіть, могил надзвичайно значущих людей) у місцях, де народилися, жили чи зробили щось важливе ці всі люди і рекламувати ці всі місця (а вони — по всій Україні), турбуватися про ті села, містечка, про їхні дороги та затишність і зручність для проживання у них наших громадян та прийому гостей, туристів. Розвивати інтелектуальний туризм в Україні. Бо, читаючи Ганну Черкаську, починаєш розуміти, що Україна — це паломницька земля, це свята земля, бо вона дала світові надзвичайну силенну особистостей, які зробили стільки всього для світу !
    Ганна Черкаська працює так щодня уже 3 роки.
    https://www.facebook.com/hanna.cherkasska
    Ви приємно будете здивовані тим, що багато відомих представників французької культури, мистецтва походять із України або їхнє життя виявилося тісно пов’язаним із Україною чи українцями. Читайте, вивчайте щодня щедрі доробки Ганни Черкаської та розкажіть про це усім своїм друзям.
    А між нами дівчатками: потрібно поставити увесь доробок Ганни Черкаської разом із нею во главу усього в нашій державі, а її книга має стати настільною, найпершою і найголовнішою у кожному офісі, у кожній оселі.
    Допомагайте пані Ганні фінансово, будь ласка. Вона — основна концепція України. Якщо ми не втілемо цього в життя, ми й надалі залишимемося ніким і з нічим.

  • Oksana Angel

    Щоб знати , чим і ким гордитися, ми всі повинні вивчити роботу Ганни Черкаської, створити музеї , парки, центри культури чи науки, чи мистецтва і т.д. присвячені усім цим надзвичайним людям, про яких вона пише, (та,бодай, привести в попядок могили, поставити пам’ятні знаки, якщо могили втрачені, а таких випадків, на превеликий жаль безліч. Не залишилось, навіть, могил надзвичайно значущих людей) у місцях, де народилися, жили чи зробили щось важливе ці всі люди і рекламувати ці всі місця (а вони — по всій Україні), турбуватися про ті села, містечка, про їхні дороги та затишність і зручність для проживання у них наших громадян та прийому гостей, туристів. Розвивати інтелектуальний туризм в Україні. Бо, читаючи Ганну Черкаську, починаєш розуміти, що Україна — це паломницька земля, це свята земля, бо вона дала світові надзвичайну силенну особистостей, які зробили стільки всього для світу !
    Ганна Черкаська працює так щодня уже 3 роки.
    https://www.facebook.com/hanna.cherkasska
    Ви приємно будете здивовані тим, що багато відомих представників французької культури, мистецтва походять із України або їхнє життя виявилося тісно пов’язаним із Україною чи українцями. Читайте, вивчайте щодня щедрі доробки Ганни Черкаської та розкажіть про це усім своїм друзям.
    А між нами дівчатками: потрібно поставити увесь доробок Ганни Черкаської разом із нею во главу усього в нашій державі, а її книга має стати настільною, найпершою і найголовнішою у кожному офісі, у кожній оселі.
    Допомагайте пані Ганні фінансово, будь ласка. Вона — основна концепція України. Якщо ми не втілемо цього в життя, ми й надалі залишимемося ніким і з нічим.

  • Oksana Angel

    Щоб знати , чим і ким гордитися, ми всі повинні вивчити роботу Ганни Черкаської, створити музеї , парки, центри культури чи науки, чи мистецтва і т.д. присвячені усім цим надзвичайним людям, про яких вона пише, (та,бодай, привести в попядок могили, поставити пам’ятні знаки, якщо могили втрачені, а таких випадків, на превеликий жаль безліч. Не залишилось, навіть, могил надзвичайно значущих людей) у місцях, де народилися, жили чи зробили щось важливе ці всі люди і рекламувати ці всі місця (а вони — по всій Україні), турбуватися про ті села, містечка, про їхні дороги та затишність і зручність для проживання у них наших громадян та прийому гостей, туристів. Розвивати інтелектуальний туризм в Україні. Бо, читаючи Ганну Черкаську, починаєш розуміти, що Україна — це паломницька земля, це свята земля, бо вона дала світові надзвичайну силенну особистостей, які зробили стільки всього для світу !
    Ганна Черкаська працює так щодня уже 3 роки.
    https://www.facebook.com/hanna.cherkasska
    Ви приємно будете здивовані тим, що багато відомих представників французької культури, мистецтва походять із України або їхнє життя виявилося тісно пов’язаним із Україною чи українцями. Читайте, вивчайте щодня щедрі доробки Ганни Черкаської та розкажіть про це усім своїм друзям.
    А між нами дівчатками: потрібно поставити увесь доробок Ганни Черкаської разом із нею во главу усього в нашій державі, а її книга має стати настільною, найпершою і найголовнішою у кожному офісі, у кожній оселі.
    Допомагайте пані Ганні фінансово, будь ласка. Вона — основна концепція України. Якщо ми не втілемо цього в життя, ми й надалі залишимемося ніким і з нічим.

  • Alexander Papuga
  • Alexander Papuga
  • Alexander Papuga
  • Alexander Papuga
  • Alexander Papuga
  • Alexander Papuga
  • Pingback: Волонтерство в Інституті Сковороди()

  • Pingback: Волонтерство в Інституті Сковороди()

  • Pingback: Волонтерство в Інституті Сковороди()

  • Pingback: Волонтерство в Інституті Сковороди()

  • Pingback: Волонтерство в Інституті Сковороди()

  • Pingback: Волонтерство в Інституті Сковороди()

  • Pingback: Краків вчить українську – Інститут Сковороди()

  • Pingback: Краків вчить українську – Інститут Сковороди()

  • Pingback: Краків вчить українську – Інститут Сковороди()

  • Pingback: Краків вчить українську – Інститут Сковороди()

  • Pingback: Краків вчить українську – Інститут Сковороди()

  • Pingback: Краків вчить українську – Інститут Сковороди()

  • Pingback: Інститут потребує вашої підтримки – Інститут Сковороди()

  • Pingback: Інститут потребує вашої підтримки – Інститут Сковороди()

  • Pingback: Інститут потребує вашої підтримки – Інститут Сковороди()

  • Pingback: Інститут потребує вашої підтримки – Інститут Сковороди()

  • Pingback: Інститут потребує вашої підтримки – Інститут Сковороди()

  • Pingback: Інститут потребує вашої підтримки – Інститут Сковороди()

  • Pingback: Краков учит украинский — Институт Сковороды()

  • Pingback: Краков учит украинский — Институт Сковороды()

  • Pingback: Краков учит украинский — Институт Сковороды()

  • Pingback: Краков учит украинский — Институт Сковороды()

  • Pingback: Краков учит украинский — Институт Сковороды()

  • Pingback: Краков учит украинский — Институт Сковороды()

  • Taras Baran

    В Тернополі всі іноземні студенти добре розмовляють українською і співають українські пісні!!! Бо там україномовне середовище!!!

  • Taras Baran

    В Тернополі всі іноземні студенти добре розмовляють українською і співають українські пісні!!! Бо там україномовне середовище!!!

  • Taras Baran

    В Тернополі всі іноземні студенти добре розмовляють українською і співають українські пісні!!! Бо там україномовне середовище!!!

  • Taras Baran

    В Тернополі всі іноземні студенти добре розмовляють українською і співають українські пісні!!! Бо там україномовне середовище!!!

  • Taras Baran

    В Тернополі всі іноземні студенти добре розмовляють українською і співають українські пісні!!! Бо там україномовне середовище!!!

  • Taras Baran

    В Тернополі всі іноземні студенти добре розмовляють українською і співають українські пісні!!! Бо там україномовне середовище!!!

  • Sijia Miao

    Я приїхала з Китая і зараз навчаюсь в Львові.Дуже приємна познайомитися з цими цікавими українськими друзьями!Сидя в кав’ярні,ми розмовляли багато про українські місті й національні звичаї.Але коли я говорю по-українськи,я ще зробила помилки і вони допомогли мені відправляти.Через Сковороду я вивчала багато!!Дякую і бажаю успіху:-)

  • Sijia Miao

    Я приїхала з Китая і зараз навчаюсь в Львові.Дуже приємна познайомитися з цими цікавими українськими друзьями!Сидя в кав’ярні,ми розмовляли багато про українські місті й національні звичаї.Але коли я говорю по-українськи,я ще зробила помилки і вони допомогли мені відправляти.Через Сковороду я вивчала багато!!Дякую і бажаю успіху:-)

  • Sijia Miao

    Я приїхала з Китая і зараз навчаюсь в Львові.Дуже приємна познайомитися з цими цікавими українськими друзьями!Сидя в кав’ярні,ми розмовляли багато про українські місті й національні звичаї.Але коли я говорю по-українськи,я ще зробила помилки і вони допомогли мені відправляти.Через Сковороду я вивчала багато!!Дякую і бажаю успіху:-)

  • Sijia Miao

    Я приїхала з Китая і зараз навчаюсь в Львові.Дуже приємна познайомитися з цими цікавими українськими друзьями!Сидя в кав’ярні,ми розмовляли багато про українські місті й національні звичаї.Але коли я говорю по-українськи,я ще зробила помилки і вони допомогли мені відправляти.Через Сковороду я вивчала багато!!Дякую і бажаю успіху:-)

  • Sijia Miao

    Я приїхала з Китая і зараз навчаюсь в Львові.Дуже приємна познайомитися з цими цікавими українськими друзьями!Сидя в кав’ярні,ми розмовляли багато про українські місті й національні звичаї.Але коли я говорю по-українськи,я ще зробила помилки і вони допомогли мені відправляти.Через Сковороду я вивчала багато!!Дякую і бажаю успіху:-)

  • Sijia Miao

    Я приїхала з Китая і зараз навчаюсь в Львові.Дуже приємна познайомитися з цими цікавими українськими друзьями!Сидя в кав’ярні,ми розмовляли багато про українські місті й національні звичаї.Але коли я говорю по-українськи,я ще зробила помилки і вони допомогли мені відправляти.Через Сковороду я вивчала багато!!Дякую і бажаю успіху:-)

  • Pingback: Kraków uczy się ukraińskiego! – Klub konwersacyjny z języka ukraińskiego()

  • Pingback: Kraków uczy się ukraińskiego! – Klub konwersacyjny z języka ukraińskiego()

  • Pingback: Kraków uczy się ukraińskiego! – Klub konwersacyjny z języka ukraińskiego()

  • Pingback: Kraków uczy się ukraińskiego! – Klub konwersacyjny z języka ukraińskiego()

  • Pingback: Kraków uczy się ukraińskiego! – Klub konwersacyjny z języka ukraińskiego()

  • Pingback: Kraków uczy się ukraińskiego! – Klub konwersacyjny z języka ukraińskiego()

  • Lu Bai

    Я дуже вдячна усім з Інституту Сковороди. Вивчення української для мене завжди дуже важко і складно. А зараз я познайомилася з багатьма друзями з України та інших країн . Завжди ми на заняттях багато розмовляли про життя ,про культуру і своїх країн ……., і цікаво і весело . Тому зараз я вже можу вільно розмовляти українську і перекладати. Дуже люблю усіх , і усім дякую!!!

  • Lu Bai

    Я дуже вдячна усім з Інституту Сковороди. Вивчення української для мене завжди дуже важко і складно. А зараз я познайомилася з багатьма друзями з України та інших країн . Завжди ми на заняттях багато розмовляли про життя ,про культуру і своїх країн ……., і цікаво і весело . Тому зараз я вже можу вільно розмовляти українську і перекладати. Дуже люблю усіх , і усім дякую!!!

  • Lu Bai

    Я дуже вдячна усім з Інституту Сковороди. Вивчення української для мене завжди дуже важко і складно. А зараз я познайомилася з багатьма друзями з України та інших країн . Завжди ми на заняттях багато розмовляли про життя ,про культуру і своїх країн ……., і цікаво і весело . Тому зараз я вже можу вільно розмовляти українську і перекладати. Дуже люблю усіх , і усім дякую!!!

  • Lu Bai

    Я дуже вдячна усім з Інституту Сковороди. Вивчення української для мене завжди дуже важко і складно. А зараз я познайомилася з багатьма друзями з України та інших країн . Завжди ми на заняттях багато розмовляли про життя ,про культуру і своїх країн ……., і цікаво і весело . Тому зараз я вже можу вільно розмовляти українську і перекладати. Дуже люблю усіх , і усім дякую!!!

  • Lu Bai

    Я дуже вдячна усім з Інституту Сковороди. Вивчення української для мене завжди дуже важко і складно. А зараз я познайомилася з багатьма друзями з України та інших країн . Завжди ми на заняттях багато розмовляли про життя ,про культуру і своїх країн ……., і цікаво і весело . Тому зараз я вже можу вільно розмовляти українську і перекладати. Дуже люблю усіх , і усім дякую!!!

  • Lu Bai

    Я дуже вдячна усім з Інституту Сковороди. Вивчення української для мене завжди дуже важко і складно. А зараз я познайомилася з багатьма друзями з України та інших країн . Завжди ми на заняттях багато розмовляли про життя ,про культуру і своїх країн ……., і цікаво і весело . Тому зараз я вже можу вільно розмовляти українську і перекладати. Дуже люблю усіх , і усім дякую!!!