Музика людей твого міста

Анастасія Тимофеєва

Один сміливець на ім’я Нельсон Мандела колись казав, що, звертаючись до людини її рідною мовою, ви говорите до її серця. Тож, якщо цієї осені вам захочеться, щоб хтось заговорив до вашого латаного-перелатаного органу, відповідального за перекачування життєвих незгод, то неодмінно почніть слухати людей свого міста.

Колись у далекому 1985-му норвезькі хлопці з гурту “A-ha” лише з третьої спроби підірвали світ синглом «Take on me», і надалі наштовхнулися на низку невдач через одну деталь: часники гурту надзвичайно різнилися за своїми особистісними характеристиками і життєвим вибором. Хтось успішно виставляв свої новаторські роботи у галереях, когось тягло до бізнесу, а декого поглинав вир творчості. Їх бентежила власна різноплановість.

Проте часи змінюються, і наразі ми спостерігаємо, що молода українська сцена настільки ліберальна, що з легкістю стерпить, коли один з учасників матиме свій «побічний» проект. Приклад –  київський бріт-поп гурт 5VYMIR.

14632523_1679384842389274_2119024251_o
Гурт “5VYMIR”. Фото: Kris Kulakovska.

Один із його засновників, Костянтин Почтар, уже вдруге за рік збирається у європейський тур із новим липневим альбом «Context». Виконавець самотужки успішно відіграв на сценах таких фестивалів, як  Jazz Koktebel та Zaxidfest. Бенд функціонує ще відтоді, як його учасникам було по тринадцять років, але різкий стрибок вгору був здійснений опісля виходу дебютного альбому «Містолінія». Якщо вам до вподоби отці світового психоделічного року Bob Dylan та Pink Floyd, слухайте 5VYMIRу. Поміж палітри кольорових звуків однієї із найкращих ритм-секцій на наших теренах, ви, певно, знайдете щось схоже на композицію «Great gig in the sky». Можливо, такий відгомін має місце, бо вищезгаданий соліст гурту певний час працював звукорежисером у проекті «Kyiv Pink Floyd Show». У будь-якому разі, в сучасних обставинах різноплановість для учасників гурту – це радше перевага, аніж недолік. Гурти часто припиняють своє існування і впадають  із крайнощів в крайнощі через те, що самі собі набридли. До речі, щось схоже розповідав і Nick Mason (барабанщик Pink Floyd) про період, коли в гурті стався конфлікт. Якщо вам не вистачає гармонії, зверніться до київських музичних дослідників, які своїм існуванням довели, що між гравітацією та електромагнітною взаємодіями таки існує ще й п’ятий вимір. Ці шукачі ковтка свіжого повітря у загазованому урбані, як ніхто інший, зрозуміють вашу жагу до фрешовості життя.

Незалежно від пори року, політики ціноутворення, складнощів із ранковим пробудженням, нам усім хочеться справжнього. І де ще шукати цю відвертість, як не затишним вечором у компанії Blooms Сorda. Власне, бенд вражає своєю автентичністю і несхожістю саме через те, що його головний ініціатор вважає: грати «кавери» – це гарне тренування, але жахливе обмеженняь професійного розвитку.

Гурт "Blooms Corda". Фото: Katherine Grinets.
Гурт “Blooms Corda”. Фото: Katherine Grinets.

Тому цей біляфанковий, біляджазовий, біляакустичний гурт, як його сам називає соліст гурту Данило Галько, так відчайдушно робить досконалий огляд ваших внутрішніх садів. До речі, про сади. Назва гурту перекладається як «цвітіння серця». Памятаєте, як у “Піні Днів” Бориса Віана його Хлоя захворіла на лілію? У Blooms Corda цвітіння – це навпаки провісник чогось доброго. Дебютний альбом молодого українського гурту був створений з ідеї Данила Галька, який летів до Кутаїсі і захотів чогось лампового. Так, декілька сесійних музикантів зібралися докупи і створили «Диво» (і не лише його, бо ж композицій у альбомі ще шість). Спершу засновник гурту навіть не припускав думки,  що з одного акустичного альбому може утворитись щось настільки органічне, аби вразити всіх музичних критиків і поціновувачів країни. Знову ж таки, цікаво спостерігати, як цілісно тримається гурт, коли їхня чарівна клавішниця спільно із солістом мають окремий по-земфірівськи приємний проект “DA”, а харизматичний саксофоніст сесійно відвідує із колегами лише більш масшатбні майданчики.

Певно, позитивне сприйняття вашої музики людьми залежить лише від вашої здібності квітнути. І навіть якщо ви не створюєте музику – ви теж можете зацвісти зсередини, лише ввімкніть Blooms Corda.

Пляжний сезон вже скінчився навіть для людей, які вірять у тридцять друге серпня. Однак про те, як жити у сезон «без моря», ніхто ліпше за гурт SEMMAR вам не розповість. Київське тріо – це корабельний екіпаж, який причалив до берега, щоб заграти вам історії про безодні душі.

14632603_1679382912389467_350997094_o
Гурт “Semmar”. Фото: Kris Kulakovska.

Дебютний альбом гурту вийшов навесні, але виконавці вже блискуче грають на великих атмосферних майданчиках. Манера соліста Андрія Шатрова чимось нагадує поведінку Theo Hutchcraft з Hurts. Певно, це один із тих гуртів, який має дуже просту будову, але дивовижно складний зміст. І справа не в особистісних характеристиках учасників, а в суті композицій. На подив, дуже комфортно поєднались електроніка, акустика та не просто заримовані тексти, а справжнє поле для філологічних дискусій. Делікатний голос і чуттєві мелодії у стилі сінті-поп та інді-рок огорнуть вас, незважаючи на вашу локацію. Чи ж то ви у центрі мегаполісу, чи на лавці біля бабусиної хатинки – вам буде тепло. Історії SEMMAR нагадують театральні вистави, опісля яких не хочеться вимовити ані слово через те, що вас накрив катарсис.

У 19 столітті науковець у галузі когнітивної музикології хотів створити періодичну систему музичних атомів. Дослідники ще тоді вірили, що вплив одного звуку спричинює просто грандіозні процеси у людському мозку, тому намагались навчитись керувати ним за допомогою звукових коливань. Але вони забули про одну єдину річ. Вдала композиція впливає, як максимум, на слухове враження. Справжній музиці ж властиво всепоглинаюче торкатись людського буття.